В перші кілька місяців повномасштабного вторгнення російської фередації на територію України Український Народний Дім у Перемишлі став місцем, де біженці з України могли отримати допомогу, їжу, місце для сну. Ліжка розташовувались у театральній залі Українського Дому.
Дуже символічно сон, найприватніша та найінтимніша людська дія, перетворилась на дію публічну. В Театральній залі, де проходили вистави, концерти, літературні читання, поставили ліжка та люди почали робити приватне в публічному просторі.
Люди ховалися в сон у всіх на очах. Виходили з публічності театральної зали у приватність сну. Тільки уві сні люди могли бути наодинці з собою, увійти до себе всередину, у свій внутрішній світ. Уві сні лікуються рани, травми, болі. Перепроживається та інтегрується досвід. Знаходяться нові шляхи. Будуються нові зв’язки.