Чорна птаха

Я починаю забувати, який ти

Часом дивлюсь на тебе зараз

Як заглядаю в глибоку печеру

Куди давно зайшов хтось

І поки не повернувся

Коли я казала щось тобі

Щоразу з кута вилітала та чорна птаха

І затуляла крилами твої вуха

Затуляла твої очі

І скльовувала звук мого сміху

Вона вчепилась кігтями в твоє волосся

І ти перестав чути що я думаю

Тишком нишком вона вкрала з твоїх кишень

Все ароматне золото

Яке я тобі дала

А як хочу плеснути в долоні і відігнати її

То вона верещить і ти думаєш

Що тобі треба йти вже

Одягаєш скафандр і йдеш вглибину на дно

І моє солодке вечірнє повітря

Холодіє вітром і пече колючим дощем